- усеїдність
- —————————————————————————————усеї́дністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
всеїдність — (усеї/дність), ності, ж. Властивість за знач. всеїдний … Український тлумачний словник
буденність — (усе звичайне, повсякденне, нецікаве; життєва одноманітність), буденщина, проза (часто зі сл. життєва , життя ), прозаїчність; будні мн. (одноманітне безрадісне існування) … Словник синонімів української мови
милість — лості, ж. 1) Доброзичливе, привітне ставлення до кого небудь. || заст. Прихильність когось вищого становищем у суспільстві до залежного; ласка (див. ласка I 4)). || ірон. || Вияв жалості, милосердя; помилування. •• Роби/ти ми/лість виявляти добру … Український тлумачний словник
прекраснодушність — ності, ж., книжн. Піднесено сентиментальний настрій; схильність усе ідеалізувати, у всьому бачити приємне, прекрасне, прикрашати що небудь … Український тлумачний словник
нерість — рості, ж., арх. Усе земне (крім води), що не росте й не створено штучно: земля, каміння, мінерали … Український тлумачний словник
усебічний — усебі/чність, усебі/чно, всеблаги/й, усевидю/чий, усевидю/щий, усеви/дячий, усеви/дящий, усеви/шній, усевла/ддя, усевла/дний, усевла/дник, усевла/дність, усевла/дно, усе/діти, уседозво/лений, уседозво/леність, уседозво/лено, усезна/вець,… … Український тлумачний словник
всесвіт — (усе/світ), у, ч. 1) Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. 2) Земна куля з усім, що на ній є. 3) перен. Населення всієї землі … Український тлумачний словник
Майоров, Марк Вениаминович — Майоров Марк Вениаминович … Википедия
усемірний — усемі/рно, усемогу/тній, усемогу/тність, всемогу/чий, всемогу/щий, усенаро/дний, усенаро/дність, усенаро/дно, усено/шна, усеося/жний, усеося/жність, усеося/жно, усеперемо/жний, усепоглина/льний, усере/дині, усере/дину, усерйо/з, усе/світ,… … Український тлумачний словник
мир — I у, ч. 1) Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода (у 4 знач.). Жити в миру. •• Ми/ром у знач. присл. мирно, без сварок і суперечок. 2) Відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами; прот. війна. || Мирна праця.… … Український тлумачний словник